Наскільки глибокою має бути мотивація судового рішення (позиція ЄСПЛ)

   Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов’язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

   Питання належного вмотивування судового рішення розглядав ЄСПЛ у справі «Єлісей-Узун і Андоні проти Румунії» (заява № 42447/10), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

   Нагадаємо, справа стосувалася виплати працівникам суду «бонусу лояльності» (премії). З її обставинами можна ознайомитися за посиланням.

   В ході вирішення питання про забезпечення дотримання гарантій ст. 6 Конвенції ЄСПЛ, зокрема, нагадав про власну прецедентну практику щодо принципу змагальності, принципу рівності процесуальних можливостей сторін, а також обставини, за яких оцінка національного суду фактів у конкретній справі може вважатися «довільною». Зокрема, у Страсбурзі навели справи  «Регнер проти Чеської Республіки» та «Д.М.Д. проти Румунії».

   Раніше ЄСПЛ постановляв, що самі судді повинні дотримуватися принципу змагальності, зокрема, коли вони відхиляють апеляцію або задовільняють позов на підставі питання, порушеного судом за власним бажанням. У зв’язку з цим важливо, щоб ті, хто пред’являв свої претензії до суду, покладалися на належне функціонування системи правосуддя: це забезпечується, серед іншого, впевненістю в тому, що сторона спору буде заслухана щодо всіх обставин справи.

   Іншими словами, законним є те, що сторони спору сподіваються, що вони будуть проінформовані про те чи потребує певний документ або довід їх коментаря.

   Нарешті, Суд нагадав, що пункт 1 статті 6 зобов’язує суди умотивовувати свої рішення, але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Ступінь застосування цього обов’язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Більше того, необхідно враховувати, зокрема, різноманітність доводів, з якими сторона у справі може звернутися до суду, та відмінності, що існують у Договірних Державах стосовно встановлених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків та викладення і підготовки судових рішень. Ось чому питання про те, чи виконав суд обов’язок умотивувати своє рішення, як того вимагає стаття 6 Конвенції, можливо вирішити лише з обставин відповідної справи.

   Докладно з правовою позицією ЄСПЛ у справі «Єлісей-Узун і Андоні проти Румунії» (заява № 42447/10) можна ознайомитися, переглянувши повний текст рішення у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, кандидата юридичних наук, доцента Віктора Янишена, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової, Яни Токар та Богдана Трофімова.

   Джерело: ECHR: Ukrainian Aspect