Набуття проживаючим членом сім'ї права користуванням нерухомістю по своїй суті є сервітутом: ВС

    Особи звернулися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення та зазначали, що вони є співвласниками квартири, а відповідач, який зареєстрований за іншою адресою, фактично проживає у спірному житловому приміщенні та чинить їм перешкоди у користуванні ним.

     Відповідно до обставин справи відповідач є колишнім чоловіком одного з позивачів та батьком іншого.

     Суд першої інстанції задовольнив позов. Суд виходив з того, що відповідач чинить позивачам - власникам квартири перешкоди в користуванні нею, він не є членом їхньої сім'ї, а лише є тимчасовим мешканцем, та на теперішній час займає спірне житлове приміщення без їх згоди, відмовляється добровільно виселитися, внаслідок чого порушує право власності позивачів.

    Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, а у задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність тієї обставини, що відповідач був вселений у спірну квартиру з порушенням вимог житлового законодавства та чинить дії, передбачені частиною першою статті 116 ЖК УРСР. А оскільки відповідач проживає у спірній квартири як колишній член сім'ї власника житла, не порушує правил співжиття, відсутні підстави для його виселення.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з висновками суду першої інстанції, рішення якого залишив в силі, а постанову апеляційного суду скасував.

   Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

    ВС вказав, що аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.

    Суд звернув увагу, що відповідач проживав у спірній квартирі в якості члена сім'ї і набув право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом. А відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

    Оскільки відповідач спільним побутом із позивачами не пов'язаний, ВС дійшов висновку, що його право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власників цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.

     Аналогічний висновок міститься і у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року в справі № 734/387/15-ц.

    ВС також звернув увагу і на те, що виселення відповідача не призведе до погіршення його житлових прав, оскільки він зареєстрований та зберігає за собою інше місце проживання (постанова від 12.12.2018 у справі № 320/6081/16-ц).

    Джерело: Українське право