Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вироком апеляційного суду особі призначено покарання за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією частини майна; за ч. 1 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією частини майна.
Відповідно до вироку суду особа, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, зібрав листя рослини коноплі, які висушив, подрібнив та помістив у скляну банку з метою подальшого особистого вживання.
В подальшому, особа, маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання та перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, прямуючи на автомобілі з м. Лисичанськ Луганської області до м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, зберігаючи під капотом автомобіля та у власному верхньому одязі 3 згортки з канабісом, загальною масою у перерахунку на суху речовину 58,26 гр, прибув до митного поста, де під час проходження митного контролю приховав пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом з метою його незаконного переміщення через митний кордон України до Російської Федерації з приховуванням від митного контролю. При цьому виконав усі необхідні дії для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі оскільки, наркотичний засіб був виявлений у нього співробітниками митниці.
Касаційну скаргу подали і прокурор, і захисник, які зазначали, зокрема, про неможливість призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки судом встановлено відсутність корисливого мотиву у засудженого при вчиненні кримінальних правопорушень.
ВС погодився з такими доводами та змінив вирок апеляційного суду.
Суд касаційної інстанції зазначив, що ст. 51 та 52 КК встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчинені злочинів, є конфіскація майна.
Відповідно до положень ст. 59 КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.
ВС роз’яснив, що корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12 КК, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди.
ВС звернув увагу, що з матеріалів кримінального провадження убачається, що ні досудовим слідством, ні судом наявність у засудженого корисливого мотиву при переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу не встановлено. Тому застосування у даному випадку додаткової міри покарання за ч. 2 ст. 305 КК у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачено санкцією цієї статті як обов'язкове, є безпідставним (постанова від 07.11.2018 у справі № 418/689/16-к).
Джерело: Українське право
_03_03.png)
