Строк проходження програми для кривдника за вчинення домашнього насильства визначається положеннями КК України – ККС ВС

Вироком місцевого суду особу засуджено за домашнє насильство та на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України покладено на неї обов’язок пройти програму для кривдників строком 2 місяці.

У касаційній скарзі прокурор вказав про застосування місцевим судом строку програми для кривдника всупереч Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», згідно з яким такий строк становить від 3 місяців до 1 року, тому у визначений судом двомісячний строк проведення всього комплексу заходів, передбачених програмою, є неможливим.

Відповідно до приписів ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов’язки, у тому числі направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені ч. 1 цієї статті, можуть застосовуватися на строк від 1 до 3 місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Положення зазначеної статті не містять винятків щодо строків застосування конкретних заходів, передбачених ч. 1 ст. 91-1 КК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються КК України та КПК України.

Таким чином, ККС ВС вважає, що за вказаних обставин провадження судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування положень ст. 91-1 КК України.

Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, залишаючи в силі ухвалу суду апеляційної інстанції.

Постанова ККС ВС від 7 серпня 2024 року у справі № 161/17404/23 (провадження № 51-2665км24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/120926147.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

Верховний Суд