Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
32-річного жителя Снігурівського району судом першої інстанції було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України та призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі.
Не погодившись із рішенням суду, засуджений в апеляційній скарзі послався те, що насильницьких дій відносно потерпілої не вчиняв, стосунки з нею були за її згодою.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника прокурор просить відмовити у її задоволені, вирок суду залишити без змін, зазначивши, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 152 КК України є правильною та повністю відповідає обставинам вчинення злочину та обставинам, викладеним в обвинувальному акті.
Перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів Миколаївського апеляційного суду дійшла висновку, що докази у своїй сукупності, зокрема, заперечення прокурора, показання потерпілої, висновки судово-медичних експертиз та інші матеріали кримінального провадження, беззаперечно доводять винуватість обвинуваченого, оскільки є послідовними, узгоджуються між собою, отримані у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, отже є належними та допустимими.
Крім того, показання обвинуваченого щодо того, що потерпіла не заперечувала проти близьких стосунків, колегія суддів розцінила як не більше ніж форма захисту від пред’явленого обвинувачення та бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду визнала призначене судом першої інстанції за оскаржуваним вироком покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і дійшла висновку, що відсутні підстави вважати його занадто суворим.
Тож Миколаївським апеляційним судом оскаржуваний вирок залишено без змін.
_03_03.png)
