Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Як зазначалося раніше, 11 травня 2021 року Миколаївський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу представників позивача на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2021 року про відмову у задоволенні позову до ТОВ «Телерадіокомпанія» «Студія 1+1» про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Постановою апеляційного суду, апеляційна скарга адвокатів була задоволена частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
З тексту судового рішення вбачається, що 19 листопада 2019 року Т. через своїх представників адвокатів В. та К. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» та Я. про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та вимоги ст. ст. 3, 8, 68 Конституції України, ч. 1 ст. 210, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 270, ч. 1, 2 ст. 297, ч. 1 ст. 299 ЦК України, Закону України «Про інформацію», а також практику ЄСПЛ просили:
«Ч1- Приходять відповідні е-е зелені чоловічки. Озброєні. І захоплюють , е-е, будь-який об'єкт: ринок, ресторан, як про що ми говорим.
Ч2- стоїть за рейдерською операцією людина, про яку у Миколаєві або пошепки, або ніяк - кримінальний авторитет з няшним прізвищем … за паспортом – (ім’я та прізвище позивача).
Відповідач Я. – М. – це ... такий персонаж кримінального спрямування, і це, як кажуть, не відбитий відморозок, як його хочуть від... змалювати дехто. Тобто, е-е це такий кримінальний шахматист.
Ч2 - Донесли пошепки і П.: їхній спір за майно також керується Т.
Ч4 - кримінал рулить, так.
Відповідач 2 - в нього досить потужна, можна казати, його фракція в міськраді, Опоблока, його подільник Ігор Дятлов – це голова фракції Опозиційного блока в Миколаївській міськраді.
Ч2 – А.Т. згадує, що рейдерський напад на його клієнта набув такого розголосу, що рятувати Миколаїв взявся сам Луценко.
Ч1 - До нас приїхав, е-е, Генеральний прокурор Луценко, я був на прийомі в Генерального прокурора, е-е, Луценка з потерпілим.
Ч2 - Тоді А. Т. і його колеги видихають: бравий прокурор саджає Т. і Ко за грати.
Ч5 - Будемо розбиратися незалежно від кольорів партійних, бо на жаль там ... не одна партія на гачку.
Ч2 - але не мине й року, той самий М. – Т. не лише виходить на волю, а й заявляється на спортивний турнір, який патронує Олексій Савченко - губернатор, призначений Порошенком.
Ч1 - Генеральний прокурор говорив, що про те що цей кримінал не буде в нашому місті, і так далі, так далі. Потім... а також... все спустилось на гальмах, справи розвалилися, є такі феєричні затримання, і потім феєричні, то єсть, звісно, відпускання цих осіб іменно»;
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.
За результатами апеляційного розгляду, Миколаївський апеляційний суд рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2021 року скасував у зв'язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення по справі, та ухвалив нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Зокрема, постановлено визнати недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача наступну інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія» «Студія 1+1» на веб-сайті https://1plus1.ua в телевізійному проекті «Українські сенсації», тобто у вільному доступі, «стоїть за рейдерською операцією людина, про яку у Миколаєві або пошепки, або ніяк ……..- (прізвище, ім’я, по батькові позивача)».
Постановлено зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія» «Студія 1+1» спростувати цю інформацію як недостовірну, не пізніше одного місяця з дня набрання постановою суду законної сили, шляхом розміщення спростування в тому ж проекті на власному веб-сайті https://1plus1.ua з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення суду.
Крім того, з ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» на користь позивача стягнуто 1 грн. моральної шкоди та 3170 грн. 40 коп. судового збору.
В іншій частині у задоволені позову відмовлено.
Мотиви з яких виходив апеляційний суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Позивач повинен довести, що інформація, поширена про нього, була недостовірною. Поширення правдивих фактів, які не є конфіденційною приватною інформацією, не висловлені в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, не можуть вважатися порушенням особистого немайнового права позивача.
Інформація, яка є достовірною, не може порушувати особисті немайнові права або завдавати шкоди відповідним особистим немайновим благам, перешкоджати особі повно та своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв`язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливе лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного.
Апеляційний суд встановив, що матеріали судової справи не містили даних про те, що органами, до компетенції яких чинним законодавством України віднесена перевірка обставин, які містять відомості про наявність ознак кримінального правопорушень, виявлено будь-які ознаки тих кримінальних правопорушень, про які йдеться у розповсюдженій відповідачем інформації щодо позивача.
Мова йде тільки про інформацію: «стоїть за рейдерською операцією людина, про яку у Миколаєві або пошепки, або ніяк»…«- Т.», яка містить твердження про те, що позивач вчиняє кримінально карані діяння, а саме «рейдерство».
Тому, апеляційний суд дійшов висновку що така інформація є недостовірною інформацією, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
А оскільки, судом першої інстанції не були взяті до уваги норми національного та міжнародного права, прецедентна судова практика Європейського суду з прав людини щодо презумпції невинуватості, тому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції помилково вважав, вказане висловлювання оціночним судженням.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач довів той факт, що розповсюджена відповідачем про нього інформація, а саме: «стоїть за рейдерською операцією людина, про яку у Миколаєві або пошепки, або ніяк»…«- Т. », є такою, що може бути перевірена на предмет її правдивості.
Дії про які заявляє відповідач підпадають під ознаки кримінально караного діяння, що у свою чергу виключає віднесення слів диктора за кадром до оціночних суджень чи критичних зауважень.
Тоді як відповідач доказів того, що стосовно позивача здійснюється чи наявне кримінальне провадження або є вирок, який набрав законної сили, не надав.
Водночас, відповідач, як зазначив апеляційний суд, не був позбавлений можливості, проявивши розумну обачливість, уникнути твердження голосом диктора за кадром про вчинення позивачем кримінально караного діяння.
У зв’язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що наведена вище інформація, є недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права Т., оскільки є негативною. А відтак, висновок суду першої інстанції в цій частині є невірним, а доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновку про відсутність порушення відповідачем презумпції невинуватості – слушними.
Стосовно інших позовних вимог, у тому числі про визнання недостовірною інформації, поширеної відповідачем, про те, що позивач є «кримінальним авторитетом», «кримінальним шахматистом» та «персонажем кримінального спрямування», апеляційний суд зазначив наступне.
Колегія суддів не погодилася з доводами позову та апеляційної скарги про відсутність тлумачення в українській мові поняття «кримінальний авторитет» і вважає, що зазначення того, що позивач є «кримінальний авторитет» (голос за кадром), є оціночними судженнями, правдивість яких не можна перевірити на предмет їх дійсності, а не фактичним твердженням, як зазначається у позові.
Також апеляційний суд в постанові вказував, що висловлювання зазначені в інтерв’ю з відповідачем Я., який був громадським діячем, про те, що позивач є «персонажем кримінального спрямування», «кримінальний шахматист» свідчать про критичну оцінку ситуації, що склалася між сторонами. Отже, вищенаведені висловлення є вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідачів щодо моральних якостей позивача, і не свідчать про приниження його честі, гідності та ділової репутації.
З повним текстом цього судового рішення апеляційного суду у справі № 490/9966/19 можливо буде ознайомитися після оприлюднення його в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
_03_03.png)
