Штраф у розмірі 17000 грн доведеться сплатити водію, який порушив правила щодо карантину людей

Миколаївським апеляційним судом перевірено законність та обґрунтованість постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2020 року у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, водієм, який здійснював міські перевезення пасажирів в кількості більшій ніж передбачено технічними характеристиками автомобіля.

Ленінський районний суд м. Миколаєва визнав винним та притягнув до адміністративної відповідальності водія П. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

П. як водій здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом в режимі маршрутного таксі (перевізник ПП «НІС») та перевозив пасажирів у кількості більшій, ніж передбачено технічними характеристиками автомобіля.

Такими діями він порушив вимоги абзацу 1 підпункту 2 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641, зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 956, якою заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Посилаючись на малозначність вчиненого правопорушення та вважаючи, що в даному випадку достатньо обмежитись лише усним зауваженням, водій П. оскаржив постанову суду першої інстанції.

За результатами апеляційного розгляду Миколаївський апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу П. залишив без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

Мотиви з який виходив апеляційний суд.

Апеляційний суд зазначав, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції додержався вимог статей 245, 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з’ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість П. за ст. 44-3 КУпАП.

Вина П. підтверджується даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського та рапортом старшого інспектора з ОД відділу УАА в Миколаївській області.

Під час апеляційного розгляду П. не заперечував, що здійснював перевезення пасажирів у кількості більшій, ніж кількості сидячих місць. Однак, стверджував, що не є водієм ПП «НІС», а перевезення здійснював на прохання сторонньої особи.

Апеляційному суду не було надано доказів того, що П. офіційно працевлаштований водієм маршрутного таксі та 28.10.2020, тобто в день складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, взагалі мав право перевозити пасажирів.

Той факт, що П. керував транспортним засобом та особисто здійснював перевезення пасажирів у кількості, яка значно перевищує установлену межу, хоча він міг і повинен був контролювати кількість пасажирів, свідчить про фактичне порушення ним встановлених правил щодо карантину людей, та запроваджених посилених протиепідемічних заходів.

Враховуючи те, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони здоров’я населення, а об’єктивна сторона виражається в ухиленні (порушенні) особи від правил, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, такі дії правопорушника завдають шкоди, як державним (суспільним) інтересам, так і інтересам громадян.

Також апеляційним судом враховано, що невиконання П. вимог закону ставило під загрозу життя та здоров’я усіх осіб, які перебували на час виявлення правопорушення у салоні маршрутного таксі. Адже не виконавши встановленні Кабінетом Міністрів України карантинні обмеження, П. свідомо поставив під загрозу життя та здоров’я інших людей, а контролювати кількість пасажирів, які знаходяться в салоні автобусу (маршрутного таксі), забезпечення безпеки їх життя та здоров’я, є безпосереднім обов’язком водія транспортного засобу, який здійснює пасажирські перевезення.

Притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП має передусім превентивний характер, тобто є засобом запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед невизначеного кола осіб.

Стягнення за вчинене адміністративне правопорушення накладено у межах санкції статті 44-3 КУпАП. Обставини, які пом’якшують відповідальність судами першої та апеляційної інстанції не встановлені.

Під час апеляційного розгляду П. поводився зухвало, йому неодноразово робилися зауваження за порушення поведінки, оскільки він проявляв неповагу до суду, висловлювався про безпідставність введених карантинних заходів.

Отже, відсутність критичного ставлення до вчиненого правопорушення вказує на не усвідомлення правопорушником правил щодо карантину людей.