Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Доведеною поза розумним сумнівом вважається та версія, яку було підтверджено належними і допустимими доказами.
Якщо засуджений упродовж досудового розслідування та судового розгляду висував різні версії події кримінального правопорушення, які суперечили одна одній, то суд не зобов’язаний спростовувати кожну з них. Доведеною поза розумним сумнівом вважається та версія, яку було підтверджено належними і допустимими доказами. Про це зазначив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 555/2067/18.
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК. ВС залишив без змін вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, спростувавши доводи захисника про те, що у цих рішеннях не була спростована версія обвинуваченої, з огляду на таке.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено, і обвинувачений є винуватим у цьому.
Це питання має вирішуватися на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. У судових рішеннях судами першої і апеляційної інстанцій наведено переконливі аргументи, чому вони визнали обвинувачення доведеним поза розумним сумнівом, та чому не взяли до уваги те пояснення події, що надала сторона захисту.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_2 постійно змінювала свої показання, щоразу висуваючи різні, суперечливі та кардинально протилежні версії події. При цьому вона не озвучила жодної версії, яка була б чіткою, конкретною, логічною, послідовною та при цьому не суперечила доказам, які є у матеріалах кримінального провадження доказам.
Тобто у цьому випадку мова йде про існування багатьох різних версій, викладених засудженою, сама лише наявність яких не покладає на суд обов’язку спростовувати кожну із них.
Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред’явленим обвинуваченням.
_03_03.png)
