Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ВС висловився щодо призначення експертизи у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 310/6110/18, в якій досліджував питання призначення експертизи для визначення розміру збитків.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що особа_1 і особа_2 обвинувачувалися органом досудового слідства у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Так, згідно з обвинувальним актом, вони, маючи намір на незаконне зайняття рибним добувним промислом, діючи умисно, перебуваючи в акваторії Азовського моря на відстані приблизно 800 м від берегу, за допомогою раніше встановлених ними підйомних пасток (знаряддя лову), які заборонені для використання в любительському та спортивному рибальстві, протиправно здійснили вилов водних біоресурсів особливо цінної породи, а саме бичка-кругляка у кількості 682 штуки, чим заподіяли істотну шкоду для репродукційного потенціалу популяції цього виду риб (водних біоресурсів).
Незаконним виловом вказаної риби завдано шкоди рибному господарству в розмірі 23 188 грн (із розрахунку вартості одного бичка - 34 гривні), відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року (далі - постанова КМУ № 1209).
Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області визнано невинуватими та виправдано за недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду виправдувальний вирок залишено без змін.
Висновок Верховного Суду
ВС звертає увагу, що обов`язковою ознакою, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, є заподіяння такими незаконними діями істотної шкоди, що саме і відрізняє кримінальне правопорушення від адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 «Порушення правил рибальства» Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 ст. 242 КПК передбачено обов`язковість призначення експертизи у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків або шкоди довкіллю.
уд першої інстанції установив, що в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування не проводилось досліджень для встановлення наявності істотної шкоди (не було призначено та не проведено судово-іхтіологічної експертизи для визначення наявності істотної шкоди для репродукційного потенціалу популяції цього виду).
Надані ж органом досудового слідства накладна на рибу та розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу, згідно з Таксами, установленими постановою КМУ № 1209, разом із відповіддю директора Інституту рибного господарства та екології моря на запит заступника начальника Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, суд обґрунтовано визнав неналежними доказами той факт, що внаслідок незаконного вилову в Азовському морі 682 особин бичка кругляка в умовах погіршення ефективності відтворення бичків було завдано істотної шкоди для репродукційного потенціалу популяції цього виду, оскільки зазначені документи не можуть підмінювати висновок експерта.
ВС зазначив, що згідно з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18 провадження № 51-10433кмо18) обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону України від 13 травня 2014 року № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (Закон № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов’язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону України від 4 жовтня 2019 року № 187-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» - залучити експерта).
Верховний Суд залишив вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та ухвалу Запорізького апеляційного суду без змін.
_03_03.png)
