Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
22 вересня 1930 року місто Миколаїв згідно постанови ВУЦИК і СНК УРСР було виділене у окрему адміністративно-господарську одиницю.
В 1932 році 09 лютого замість Миколаївської губернії був створений Миколаївський район, який підпорядковувався обласному центру в м. Одеса.
В існуючих межах Миколаївська область як адміністративно-територіальна одиниця в складі України утворена 22 вересня 1937 року. Після утворення в 1939 році Кіровоградської області, в межах Миколаївської області утворилось 25 районів та міста обласного значення Миколаїв та Херсон.
В грудні 1938 року при виконкомі Миколаївської міської ради депутатів трудящих утворено Управління Міністерства юстиції України в Миколаївській області – орган до якого відносились суди.
В серпні 1941 року управління зупинило свою діяльність у зв’язку з окупацією Миколаївської області німецько-фашистськими загарбниками. Після звільнення Миколаївської області в березні 1944 року управління відновило свою діяльність та знаходилось у відомстві Наркомату юстиції УРСР.
В вересні 1946 року наркомати реорганізовані в Міністерство Управління юстиції,яке контролювало діяльність народних судів, нотаріату та адвокатуру області.
Постановою Ради Міністерства УРСР від 08.09.1956 року № 1114 управління було ліквідовано і його функції покладені на обласний суд. Обласний суд Миколаївської області створено в 1938 році.
За часи існування обласного суду Миколаївської області його штатна чисельність збільшилась в декілька разів.
Як загальновідомо, історія будь-якої установи – це, насамперед, люди, які в ній працюють і вкладають частину душі у справу свого життя. Тривалий час головами обласного суду були Баклан Григорій Володимирович та Коваль Микола Петрович.
У різні періоди головами апеляційного суду Миколаївської області були судді цього ж суду Хомік Іван Михайлович та Леванчук Олексій Миколайович.
З квітня 2014 року по серпень 2017 року зборами суддів апеляційного суду Миколаївської області на посаду голови було обрано Ржепецького Олександра Павловича, який працював у нашому суді з 1982 року, має звання «Заслужений юрист України» та почесні відзнаки Вищої ради юстиції і Верховного Суду України. На початку серпня 2017 Ржепецький О.П. звільнився у відставку.
З вересня 2017 року по вересень 2018 зборами суддів Апеляційного суду Миколаївської області таємним голосуванням всього складу суддів на посаду голови обрано Міняйла Миколу Павловича.
Указом Президента України № 452 від 29 грудня 2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Миколаївської області та утворено Миколаївський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську область, з місцезнаходженням у місті Миколаєві.
26 червня 2018 року Миколаївський апеляційний суд було зареєстровано до Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Указом Президента України № 297 від 28 вересня 2018 року «Про переведення суддів» суддів Апеляційного суду Миколаївської області переведено на роботу на посади суддів Миколаївського апеляційного суду.
02 жовтня 2018 року шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки головою Миколаївського апеляційного суду обрано Міняйла Миколу Павловича.
Відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів Миколаївського апеляційного суду від 02.10.2018 №1 днем початку робити Миколаївського апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року, про що було подано оголошення в газету "Голос України".
_1.jpg)
Баклан Григорій Володимирович
Голова Миколаївського обласного суду у відставці
Народився 29 вересня 1918 року, с.Іванівка Олександрійського району Кіровоградської області. У 1938 році закінчив повну середню школу і вступив до юридичного факультету Київського державного університету. З липня 1941 року у зв'язку з початком Великої Вітчизняної Війни навчання було перерване. У січні 1943 року Баклан Г.В. призваний на військову службу — командував відділенням окремого протитанкового винищувального дивізіону. Нагороджений медалями та орденом «Червона Зірка». Після демобілізації продовжив навчання в університеті, який закінчив у серпні 1946 року.
З серпня 1946 року до жовтня 1953 року працював у Дрогобицькому обласному суді: спочатку був обраний членом суду, у жовтні 1948 року -заступником голови суду, а у жовтні 1949 року - головою Дрогобицького обласного суду.
У жовтні 1953 року Баклан Г.В. був призначений начальником обласного управління Міністерства юстиції Української РСР по Херсонській області, а у листопаді 1956 року обраний головою Миколаївського обласного суду.
За сумлінне ставлення до своїх обов'язків неодноразово заохочувався Верховним Судом УРСР, Міністерством юстиції УРСР.
У липні 1982 року Баклан Г.В. був звільнений з посади голови суду у зв'язку з строку повноважень та виходом на пенсію.
Народилась 18 січня 1926 року, с.Кобища Бобровицького району Київської області. З 1932 по 1941 рік закінчила 9 класів середньої школи.
Під час Великої Вітчизняної Війни евакуювалась з батьками у Чернігівську область.
На початку травня 1943 року вступила до партизанського загону «За Батьківщину», де була розвідницею до жовтня 1943 року. За проведення розвідки і участь у бойових діях нагороджена медалями. Після виходу з партизанського загону до серпня 1944 року закінчила підготовчі курси за 10 клас при Ніжинському педагогічному інституті.
У 1944 році вступила до Київського державного університету ім.Шевченка на юридичний факультет, закінчила у 1949 році.
3 серпня 1949 до вересня 1952 року працювала у Кам'янець-Подільському (пізніше — Хмельницькому) обласному суді, спочатку практикантом, потім членом судової колегії з кримінальних справ. У вересні 1952 року переходить на роботу в Миколаївський обласний суд - до червня 1955 року - член судової колегії у кримінальних справах, з червня 1955 до березня 1960 року - заступник голови суду з кримінальних справ. Після цього Маючая Н.Г. працює секретарем Миколаївської обласної ради профспілкових комітетів.
У січні 1963 року повертається до Миколаївського обласного суду на посаду заступника голови з кримінальних справ. Звільнена 26 серпня 1970 року за станом здоров'я.
З квітня 1970 року - член Миколаївської обласної колегії адвокатів.
Померла у квітні 1980 року.
Народився 29 серпня 1922 року, с.Новий Сокур Саратовського району Саратовської області. У 1941 році закінчив середню школу, а в 1942 році призваний на військову службу. З січня 1942 року навчався у Вольському училищі хімзахисту РККА, з липня 1942 року - солдат 40 гвардійського кавалерійського полку 4-го гвардійського Кубанського кавалерійського корпусу, з листопада 1944 року — у батальйоні хімзахисту 1-го Білоруського фронту. За участь у бойових діях нагороджений медалями.
Після закінчення Саратовської юридичної школи з 1948 року по 1953 рік -навчання у Всесоюзному юридичному заочному інституті. Протягом цього періоду Перепеліцин В.І. працює в органах прокуратури.
З березня по січень 1953р. працює членом Миколаївського обласного суду, а з листопада 1954 року по листопад 1963 року - заступником голови судової палати в цивільних справах обласного суду. Після цього до 1989 року був головою президії Миколаївської обласної колегії адвокатів.
За добросовісну багаторічну роботу в органах юстиції Перепеліцин В.І неодноразово заохочувався, був нагороджений почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Народився 6 грудня 1923 року, с.Новокостянтинівка Братського району Одеської області. У 1941 році закінчив Братську середню школу і був мобілізований. Воював у складі артилерійського полку Західного, 1-го Українського фронтів, а після навчання у Томському артилерійському училищі з лютого 1944 по лютий 1945 року - командир взводу керування артилерійського полку. Нагороджений орденом Великої Вітчизняної Війни І ступеня, медалями.
Після демобілізації у 1946 році вступив до Одеської юридичної школи, по закінченні якої з серпня 1948 до квітня 1953 року працював народним суддею ІІІ-Ї дільниці Сталінського району м. Миколаєва. В цей же період Сліпуха М.Г. закінчує Всесоюзний юридичний заочний інститут.
Членом Миколаївського обласного суду був обраний у березні 1953 року, а з червня 1955 року до листопада 1956 року працював заступником голови суду в цивільних справах. Після цього був членом судової колегії обласного суду в кримінальних справах.
Сліпуха М.Г. багато разів заохочувався за сумлінне виконання своїх обов'язків.
У липні 1987 року був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію.
Народився 10 січня 1924 року, с.Посад-Покровськ Бєлозерського району Херсонської області. У 1934 році переїхав до м. Миколаєва, де закінчив 9 класів середньої школи №10. З березня 1944 року призваний на військову службу, бав участь у боях в якості стрілка, зв'язковика, був тяжко поранений, демобілізувався у червні 1945 року. За успішне виконання бойових завдань нагороджений орденом «Слави» III ступеня.
Після закінчення повної середньої школи у 1946 році зарахований до Харківського юридичного інституту. Закінчивши інститут, Слєсаревський Б.О. з 1950 року працював адвокатом в Миколаївській обласній колегії адвокатів, січня 1952 по червень 1953 - завідуючий юридичною консультацією Заводського району м. Миколаєва.
У червні 1953 року обраний народним суддею 3-ї дільниці Сталінського району м. Миколаєва, а 22 грудня 1954 року - членом Миколаївського обласного суду, працював у судовій колегії в цивільних справах. З 1963 року Слєсаревський Б.О. обраний заступником голови суду у цивільних справах.
У 1980 році Слєсаревський Б.О. був звільнений за станом здоров'я.
Народився 30 січня 1942 року, с.Краснокутськ Харківської області. Після закінчення Вигінчанської семирічної школи навчався у Харківському хіміко-механічному технікумі, отримав спеціальність будівельника.
З грудня 1961 по серпень 1964 року проходив дійсну військову службу.
У 1964 році вступає до Харківського юридичного інституту, після закінчення якого з 1968 по березень 1969 працює стажистом судді Заводського районного суду м. Миколаєва.
З березня 1969 року працює на посадах народного судді Казанківського району Миколаївської області, Ленінського районного суду м. Миколаєва, з квітня 1976 року обраний головою Заводського районного суду м. Миколаєва.
У липні 1980 року Коваль М.П. стає заступником голови, а з липня 1982 року - головою Миколаївського обласного (апеляційного) суду.
У 1998 році Указом Президента України присвоєне звання «Заслужений юрист України».
Постановою Верховного Суду України від 20 березня 2008 року звільнений у відставку з посади судді.
Народився 1 січня 1934 року, с. Миколаївка Казанківського району Миколаївської області. Після закінчення середньої школи і проходження військової служби з 1955 по 1956 рік працював учителем у Миколаївській середній школі Казанківського району.
З 1958 по 1961 рік навчався в Харківському юридичному інституті, після закінчення якого до 1965 року працював в органах прокуратури — слідчим, помічником прокурора.
У 1965 році обирається народним суддею Снігурівського районного народного суду, а з грудня 1970 року — голова цього суду.
З липня 1982 року Ковтонюк В.І. стає заступником голови Миколаївського обласного суду, працював в судовій колегії з цивільних справ.
У 1985 році переведений суддею Верховного Суду УРСР.
Народився 21 серпня 1928 року, м. Сміла Черкаської області. З 1935 навчався в середній школі. В 1950 році вступив до юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, якій закінчив у 1955 році.
З 1955 по 1956 рік працював стажером народного судді Жовтневого району, ревізором відділу судів управління юстиції Миколаївського облвиконкому.
З 1956 по 1960 рік був членом Миколаївського обласного суду, з 1960 по 1963 р. -заступником голови обласного суду, з 1963 року - першим заступником голови обласного суду. З 1971 по 1985 р. працював заступником начальника відділу юстиції Миколаївської обласної ради народних депутатів. З червня 1985 року був обраний заступником голови Миколаївського обласного суду у цивільних справах.
Неодноразово заохочувався та нагороджувався за сумлінне виконання своїх обов'язків.
11 листопада 1994 року був звільнений від обов'язків заступника голови Миколаївського обласного суду в зв'язку з поданням письмової заяви про відставку.
Помер у 2008 році.
Народився 24 березня 1935 року у с. Новодмитрівці Великоолексан-дрівськош району Херсонської області. У 1951 році, після закінчення Новодмитрівської неповної середньої школи, продовжує навчання у Херсонському технікумі культосвітніх працівників. Працював інспектором районного відділу культури, секретарем райкому ЛКСМУ.
З 1960 по 1966 рік навчається на заочному відділенні юридичного факультету Одеського Державного університету ім. Мечнікова. Під час навчання на п'ятому курсі 15 березня 1965 року обирається народним суддею Миколаївського районного народного суду, а з січня 1967 року працює народним суддею Березанського району Миколаївської області. У березні 1968 року Савенко В.П. був обраний членом Миколаївського обласного суду, де спочатку працював суддею, а з липня 1987 року - заступником голови суду у кримінальних справах. У липні 1997 року був звільнений з посади заступника голови суду у зв'язку з виходом у відставку, але до 2005 року продовжував працювати у суді на посаді старшого консультанта.
За наполегливу і сумлінну працю Савенко В.П. неодноразово отримував заохочення.
Народився 10 грудня 1926 року с.Добра Воля Ново-бузького району, Миколаївської області. У 1941 році закінчив восьмий клас Новобузької середньої школи. В грудні 1943 року був призваний в Радянську армію. Служив матросом у складі діючих військових частин. Перебуваючи в лавах Радянської армії, І наполегливо продовжував учитись і в 1950 році закінчив 10-й клас середньої школи робітничої молоді. Демобілізувався у вересні 1950 року.
У 1951 році працював секретарем народного суду Новобузького району, потім нотаріусом, стажером Вознесенського народного суду, суддею Казанківського районного суду.
В 1953 році закінчив Одеську дворічну юридичну школу. Навчання продовжив в Одеському філіалі Всесоюзного юридичного заочного інституту, якій закінчив у 1958 році.
З 1960 року Марушкевич О.Т. - член обласного суду, а з 1970 року по 1987 рік - заступник голови Миколаївського обласного суду.
Неодноразово заохочувався за сумлінне виконання своїх обов'язків.
15 квітня 1998 року раптово помер.
_03_03.png)
