Задати питання Задати питання
flag Судова влада України

Пам'ятка для представників ЗМІ

Правова основа для проведення фото – та відеозйомки

➜  Конституція України;

➜ Закон України «Про інформацію»:

➜ Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

➜ Закон України «Про телебачення і радіомовлення»;

➜ Закон України «Про інформаційні агентства».

 

Обмеження прав, установлені законом

         Здійснення права  вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір – може бути обмежене законом в інтересах:

-             національної безпеки,

-             територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам,

-             для охорони здоров'я населення,

-             для захисту репутації або прав інших людей,

-             для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно,

-             або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя» (ст. 34 Конституції України)

 

Доступ представників ЗМІ до приміщення суду:

Ø    відбувається на загальних підставах;

Ø    працівники ЗМІ можуть пред’явити редакційне посвідчення,  якщо ж його немає – документ, що посвідчує особу;

Ø    працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його залів на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають стосунку до конкретної справи, яка розглядається в суді;

Ø    вилучення охороною суду або працівниками суду у працівників ЗМІ фотоапаратів, теле-, відеокамер не ґрунтується на законі і вважається порушенням права власності та обмеженням доступу до суду для виконання професійних обов’язків.

 

Поведінки в залі судового засідання

 

ü    встати, коли входить і виходить суд;

ü    спілкуватися з судом лише стоячи та в офіційній формі;

ü    рішення суду заслуховувати стоячи;

ü    беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил;

ü    звертатися до суду "Ваша честь" або «Шановний суд»;

ü    передавати судді документи через судового розпорядника чи секретаря судового засідання

 

 

У залі суду

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

 

-             користуватися мобільним телефоном;

-             вносити  їжу чи напої та їх вживати;

-             жувати гумку;

-             курити;

-             прослуховувати аудіозаписи;

-             голосно реагувати на перебіг судового процесу, а також в інший спосіб демонструвати своє ставлення до подій;

-             читати газети, книги;

-             робити те, що визнають неприйнятним у державних установах        та публічних місцях.

 

Публічне (громадське) місце  –  частина  (частини)  будь-якої  будівлі, споруди,  яка доступна або відкрита для населення  вільно,  чи  за запрошенням,  або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Важливим є те, що у публічному місці особа не може усамітнитися чи не сподівається на таке усамітнення.

 

Наслідки порушення правил поведінки в залі суду:

-             попередження;

-             видалення порушника із зали: за порушення порядку після того, як суд виніс попередження;

-             штраф або адміністративний арешт за прояв неповаги до суду.

 

Проведення зйомки в суді

(обмеження, встановлені законом)

Особи, присутні у залі судового засідання, представники ЗМІ  можуть проводити в залі судового засідання:

-         фотозйомку,

-                     відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, АЛЕ: з урахуванням обмежень, установлених законом.

         * Трансляція судового засідання ­– з дозволу суду;

ü    проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав;

ü    суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис;

ü    суд, за наявності відповідних заперечень учасника судового процесу, може заборонити фотозйомку, відеозапис такого учасника.

(частина 4 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)

 

Правила проведення фото – та відеозйомки в суді під час розгляду кримінальних проваджень

v    Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може:

- вести стенограму,

- робити нотатки,

- використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої.

v    Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

        /частина 6 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України/

 

Правила проведення фото – та відеозйомки в суді під час розгляду цивільних справ

         Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право:

ü    робити письмові записи;

ü    використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

                 /ч. 8 ст.6 Цивільного процесуального кодексу   України/

 

 

Правові аспекти проведення зйомки

Ø    Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою;

Ø    Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито

– на вулиці,

– на зборах,

– конференціях,

– мітингах,

– інших заходах публічного характеру.

Ø    фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою;

Ø    знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом;

Ø    фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті – за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер;

Ø    згода, яку дала фізична особа, зображена на фотографії, іншому художньому творі, може бути після її смерті відкликана  її дітьми, вдовою (вдівцем), а якщо їх немає, – батьками, братами та сестрами. Витрати особи, яка здійснювала публічний показ, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору, відшкодовуються цими особами;

Ø    якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди;

Ø    фізична особа, яка позувала авторові фотографії, іншого художнього твору за плату, а після її смерті - її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов'язаних із цим збитків;

Ø    фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

 

Фіксація згоди на зйомку

-                     документ, в якому буде написано, що людина погоджується з тим, що її знімають;

-                     запис (аудіо чи відео) усної заяви особи про її згоду.

Зберігати такі записи доцільно не менше, ніж 3 роки з моменту, коли запис буде оприлюдненим, оскільки саме такий строк позовної давності для позовів про захист такого роду особистих немайнових прав визначено у ст. 257 Цивільного кодексу України.

 

Оприлюднюючи ім’я учасника процесу ПАМ’ЯТАЙТЕ:

 

використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті – за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер;

використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди;

ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом;

ім’я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою;

ім’я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою;

використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права.

        

УВАГА! Вказані обмеження не мають абсолютного характеру, оскільки може виникнути зацікавлення суспільства в розкритті такої інформації. Журналіст може називати імена фізичних осіб у тому разі, якщо існують незаперечні докази того, що така інформація є суспільно значущою, тобто є предметом суспільного зацікавлення, і якщо право громадськості знати таку інформацію переважає право на захист приватності. Така позиція законодавців базується на позиції Європейського суду з прав людини.

 

Не поспішайте називати героя своїх матеріалів злочинцем: пам’ятайте про презумпцію невинуватості

 

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і вста­новлено обвинувальним вироком суду.

Презумпція не­винуватості стосується лише до затриманого, обвинуваченого, підозрюваного та підсудного.

Таку норму відображено і в пункті 5 Кодексу професійної етики українського журналіста: «Журналіст у своїх повідомленнях не втру­чається у судові справи, поки ведеться слідство, уникає характеристик людей, запідозрених у злочині, але вина яких не встановлена вироком суду, що набрав законної сили. Не виключається його право на журна­лістське розслідування, пов’язане з тими чи іншими подіями і фактами, що мають громадське звучання і покликані захищати інтереси суспіль­ства та особи».

Лише якщо суд погодиться з ними і на їх основі ухвалить обвинувальний вирок щодо обвинуваченого, цей вирок набере законної сили, тільки з цього часу обвинувачений вважається винним у вчиненні кримінального правопорушення і лише тепер його можна вважати і називати злочинцем.

Висвітлюючи судовий процес, припускайте можливість того, що  судове рішення буде оскаржене. Тож уникайте висловів, доречних лише щодо завершених процесів.  Наприклад:  «А. порушив закон» потрібно замінити фразою «А. звинувачено в порушенні закону». А коли суд оголосив вирок, але ще залишається час для його оскарження, належить вживати фактичні твердження, яких не можна спростувати, як-от: «Суд оголосив обвинувальний вирок про те, що А. порушив закон». Поки всіх можливостей оскарження не вичерпано, потрібно дуже обережно послуговуватися фразами про вину підсудного. Якщо, скажімо, журналіст по закінченні судового розгляду скаже, що особа А. винна, а пізніше вищий суд визнає її невинною, — то та особа матиме повне право подати позов проти ЗМІ про компенсацію матеріальної і моральної шкоди за поширення неправдивих відомостей.

 

Доступ до судових рішень

(Закон України «Про доступ до судових рішень»)

 

Загалом доступ до судових рішень забезпечують:

проголошенням судового рішення в залі судового засідання, крім випадків,  коли розгляд  справи  проводився  у закритому судовому засіданні;

         !!! Якщо   судовий   розгляд   відбувався  у  закритому  судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка  за  рішенням  суду  щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

доступом до матеріалів справи та наданням копії рішення; веденням Єдиного державного реєстру судових рішень,  відкритого для безоплатного  цілодобового  доступу  на   офіційному веб - порталі судової влади України;

офіційним опублікуванням судових рішень.

         УВАГА!  Будь-яке  редагування  тексту  судового рішення не повинно спотворювати його зміст.

 

Як ознайомитися із судовим рішенням та виготовити копію, якщо Ви не берете (не брали) участь в справі?

 

Ø    Ви маєте право ознайомитися з судовим рішенням, яке безпосередньо стосується Ваших прав, свобод, інтересів чи обов’язків (наприклад, виконання службових обов’язків);

зверніться до апарату суду з письмовою заявою про:

         1)  надання  можливості  ознайомитися  із  судовим рішенням у приміщенні суду;

         2)  надання  можливості  виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів;

         3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду;

Ø    в заяві обґрунтуйте, чому Ви не змогли ознайомитися  із  судовим  рішенням  у  Реєстрі, а також чому Ви вважаєте,  що  судове  рішення безпосередньо  стосується  Ваших  прав, свобод, інтересів чи обов’язків;

 

         УВАГА! Можна зазначити, що конкретна судова справа становить суспільний ін­терес і цим обґрунтувати потребу одержати доступ до рішення (щоб забезпечити повне та об’єктивне висвітлення справи).

 

Ø    заяву   розглядає  відповідальна  службова  особа
апарату   суду  невідкладно,  а  якщо  вона  потребує  додаткового вивчення – протягом трьох робочих днів;

Ø    за  виготовлення  копії  судового  рішення  справляється 
судовий збір у розмірі, встановленому законом;

Ø    в ознайомленні із судовим рішенням та у виготовленні його 
копії Вам  відмовлять, якщо:

1)  Ви не  маєте  процесуальної дієздатності або звернулися до суду від  імені  заінтересованої  особи  за відсутності відповідних повноважень;

2)  матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до  державної  архівної  установи,  а  електронна  копія  судового рішення відсутня;

3)  судове  рішення безпосередньо не стосується Ваших прав, свобод, інтересів чи обов’язків;

Ø    умотивоване рішення про відмову у наданні доступу до судового рішення викладає  службова особа  апарату суду в письмовій формі із зазначенням   порядку   його   оскарження;  

Ø    надання дозволу на доступ до судового рішення або відмова 
в  цьому  можуть бути оскаржені до голови  суду або до суду в порядку, передбаченому законом. 

 

         !!! Якщо Ви не є учасником судового процесу, Ви маєте право на доступ до матеріалів справи тоді,  коли рішення суду безпосередньо зачіпає Ваші права, і виникає потреба оскаржити

таке рішення.

 

         !!! Існує гіпотетична можливість розсуду судді: він може дозволити ознайомитися з матеріалами справи, якщо визнає, що існує публічна зацікавленість в оприлюдненні такої інформації.

 

Інтерв’ю із суддею: поради журналістам

1) повідомте прес-секретарю суду про свій намір узяти інтерв’ю в судді: зазначте тему, обсяг та орієнтовну дату виходу матеріалу; попросіть погодити з суддею час та місце зустрічі;

2) підготуйте запитання, на які ви хочете отримати відповіді, зважаючи на те, що відповідно до вимог Кодексу суддівської етики суддя не має права:

 – розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи;

– коментувати в ЗМІ справи, які перебувають у провадженні суду; (!!! роз’яснення не є коментарем. Досить часто громадськість по­требує від судді саме роз’яснень, наприклад, щодо особливос­тей судової процедури, обставин справи, рішення. Отже, метою вашого інтерв’ю може бути отримання саме роз’яснень);

- піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили;

3) через прес-секретаря суду передайте судді  орієн­товний перелік запитань;

4) щоб використати час інтерв’ю набагато ефективніше, майте загальне уявлення про судочинство та обставини конкретних справ;

5) під час інтерв’ю майте належний, бажано офіційний вигляд.

6) ретельно продумайте заголовок публікації.

Скарги чи позови до ЗМІ, що ви­никають внаслідок висвітлення судової проблематики, часто стосуються не змісту матеріалу, а його заголовка. Подбайте про те, щоб за­головок відповідав змісту і не спотворював його задля сенсаційності. Якщо заголовок залежить від редактора, потрібно простежити, щоб за­головок був адекватний змісту. Якщо ви не погоджуєтеся з заголовком, варто в письмовій формі повідомити вашу думку редакторові. Найкраще це зробити електронною поштою. В такому разі, якщо буде судовий позов, пов’язаний з заголовком, ви зможете довести свою невинуватість.

7) надішліть  електронною поштою остаточний варіант верстки інтерв’ю у тому вигляді, в якому воно піде до друку. До речі,  суддя як співавтор інтерв’ю  має право ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено, погодити назву матеріалу тощо (ст.13 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).  

Однак суддя не може міняти текст.

 

 

«Експрес – інтерв’ю»

Журналісти досить часто (з мікрофоном та камерою) намагаються зупинити суддю в коридорі, щоб щось від нього почути. В такій складній ситуації, щоб не допустити порушень вимог процесуального закону та етичних стандартів журналістської професії, пам’ятайте ось про що:

 

Право на свободу слова захищає

1)                ст. 171 Кримінального кодексу України:

за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів –

      -  штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

     -    або арешт на строк до 6 місяців,

     -  або обмеження волі на строк до 3 років;

2) за переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою –

       ­­- штраф до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

           - або обмеження волі на строк до 5 років,

           - або позбавлення права обіймати певні посади на строк до 3 років

 

Юридична відповідальність ЗМІ передбачена:

у Кримінальному кодексі України (статті 109, 110, 145, 161, 163, 168, 171, 182, 231, 295, 300, 301, 324, 328, 330, 422, 436);

у Кодексі України про адміністративні правопорушення (статті 821, 1481, 1644, 1854, 2721);

у Цивільному кодексі України (статті 23, 200, 277–279, 286, 301, 306, 307, 432 тощо).